Про компнанію Каталог продукції   Статті Контакти   Карта сайту
 

ТОВ «ПанаФарб»

51921, Україна
Дніпропетровськая обл.
м. Дніпродзержинск
вул. Залізнична, 60
067 561-80-36

Home Статті Маркування лакофарбових матеріалів
Маркування лакофарбових матеріалів

Лакофарбовими матеріалами (ЛКМ) називаються фарби, лаки, емалі, ґрунтовки й шпаклівки. Вони призначені для утворення лакофарбових покриттів на поверхнях предметів з метою додання їм захисних, декоративних і спеціальних властивостей. Якості майбутнього лакофарбового покриття — міцність, довговічність та інші — залежать від правильного вибору й застосування ЛКМ. На етикетках упакувань ЛКМ утримується необхідна інформація про вид, склад, призначення й застосуванні цих матеріалів, однак не вся вона може бути зрозуміла неспеціалістом, оскільки частина її записана у вигляді спеціального буквено-цифрового коду. Нижче наводяться необхідні відомості по роз'ясненню цього коду. 

Позначення ЛКМ. Насамперед потрібно знати, які види лакофарбових матеріалів існують і який склад у того або іншого виду. По своєму складу ЛКМ - це складні речовини, що представляють собою механічну суміш декількох складових частин, або компонентів. Основним компонентом ЛКМ є плівкоутворювач або плівкоутворювальна (сполучне) речовина, що, висихаючи, утворює на пофарбованій поверхні міцну, добре зчеплену з нею плівку. Плівкоутворювачі виготовляють на основах природних і синтетичних смол. Найпоширенішим пллівкоутворювачем є оліфа. Потрібний колір ЛКМ надають за допомогою спеціальних речовин (природними або синтетичних), називаних барвниками й пігментами. Барвник розчиняється в плівкоутворюваче, залишаючи його прозорим, і використовується звичайно для готування лаків. Пігмент не розчиняється у плівкоутворюваче, вводиться він у вигляді порошку, роблячи плівкоутворювач непрозорим, і застосовується для готування фарб, емалей і т.п. Наступним компонентом ЛКМ є наповнювач - порошкоподібна біла або слабозафарблена нерозчинна в плівкоутворюваче речовина, що вводиться в ЛКМ для економії пігменту. Ще одна складова частина лакофарбових матеріалів - розчинник. Він являє собою органічну рідину, у якій розчиняється пллівкоутворювач. Як розчинник використовують скипидар, ацетон, уайт-спірит і багатокомпонентні розчинники, що складаються із сумішей толуолу, этанола та інших речовин. Призначення розчинників - доведення ЛКМ до необхідної в'язкості.

Крім основних компонентів, про які йшла мова вище, до складу ЛКМ можуть входити додаткові - отверджувачі, пластифікатори й інші. За видами лакофарбові матеріали ділять на лаки, емалі, фарби, порошкові фарби, ґрунтовки і шпаклівки. Лак - це розчин плівкоутворювальної речовини в органічному розчиннику. Після висихання (тобто випару розчинника) лак утворює на поверхні тверду прозору плівку. Емаль являє собою розчин плівкоутворювальної речовини в органічному розчиннику зі зваженими в ньому частками пігменту й наповнювача. Фарба - це суміш оліфи або водної дисперсії синтетичних полімерів і зважених у ній часток пігменту й наповнювача. Для додання фарбі необхідного кольору в неї можуть уводитися відразу кілька пігментів. Порошкова фарба - суміш (суха) плівкоутворювача з пігментами й наповнювачами. Після нанесення на поверхню цю фарбу оплавлюють, прохолоджують, і в результаті стигнення вона утворює на поверхні тверду непрозору плівку. Ґрунтовка - це теж фарба або емаль, але вона має більш високу адгезію - здатність краще зчеплюваться з фарбуємою поверхністю і матеріалом, який наноситься по ґрунтовці. Призначення ґрунтовки - підвищення захисних властивостей лакофарбового покриття. Шпаклівка - також фарба або емаль, але має інше співвідношення компонентів, що робить її більш густою. Шпаклівка використовується для заповнення нерівностей і вирівнювання поверхонь, що офарблюються.

Системи позначення лакофарбових матеріалів. Система складається з декількох груп знаків і має наступний загальний вид: / 1-а група/ 2-а група/ — / 3-я група/ 4-а група/ 5-а група/

У позначенні лаків п'ята група відсутня. Звичайно групи не відділяються друг від друга якими-небудь знаками, крім другої і третьої, між якими ставиться тире.

Перша група вказує вид ЛКМ: «фарба», «емаль», «лак», «ґрунтовка», «шпаклівка». Олійні фарби містять тільки один пігмент, і тому замість найменування «фарба» пишеться найменування пігменту: «білила цинкові», «охра», «сурик» і т.д.

У другій групі вказується тип плівкоутворювальної речовини, що застосовано в даному лакофарбовому матеріалі. Тип плінкоутворювача позначається у вигляді двох буков умовного шифру. Найбільш часто зустрічаються наступні плівкоутворювальні речовини й відповідні їм шифри.

  • АБ — ацетобутиратцеллюлозні;
  • АК — поліакрилатні;
  • АУ — алкидноуретанові;
  • АЦ — ацетилцеллюлозні;
  • БТ — бітумні;
  • ВА — полівінилацетатні;
  • ВЛ — полівінилацетальні;
  • ВС — вінилацетатні;
  • ГФ — гліфталеві;
  • КО — кремнійорганичні;
  • КФ — каніфольні;
  • КЧ — каучукові;
  • МА — масляні;
  • МЛ — меламинові;
  • М — матова;
  • МС — масляно- і алкидностирольні;
  • МЧ — мочевинные (концертні);
  • НП — нефтеполімерні;
  • НЦ — нітроцеллюлозні;
  • ПЛ — поліефірні насичені;
  • ПФ — пентафталеві;
  • ПЭ — поліефірні ненасичені;
  • УР — поліуретанові;
  • ФЛ — фенольні;
  • М — матова;
  • ПМ — напівматова;
  • ХВ — перхлорвінілові;
  • ХС — вінилхлоридні;
  • ШЛ — лугові;
  • ЭП — эпоксидні;
  • ЭФ — эпоксиэфірні;
  • ЭЦ — этилцеллюлозні;
  • ЯН — бурштинові.

Іноді лакофарбові матеріали вироблюють шляхом змішування різних плінкоутворювачів, у таких випадках ставлять позначення плінкоутворювача, наявного в ЛКМ у найбільшій кількості або визначальній його властивості. Для деяких матеріалів перед другою групою ставлять індекси, які відокремлюють від знаків другої групи тире й означають різновид матеріалу: Б - без розчинника; В - водорозчинні; ВД - водно-дисперсійні; ОД - органо-дисперсійні; П - порошкові.

У третій групі вказується переважне призначення або умови експлуатації даного ЛКМ. Однак виключенням є ґрунтовки й шпаклівки, для яких третя група вказує вид ЛКМ і складається з одного нуля для ґрунтовок і двох нулів для шпаклівок. Третя група відділяється від другий тирі й позначається цифрами, наведеними в таблиці:

Цифрове позначенняВид ЛКМ, призначення, умови експлуатації
0Ґрунтовка
00Шпаклівка
1Атмосферостійкі (для зовнішніх робіт). Експлуатуються в різних кліматичних умовах на відкритому повітрі
2Обмежено атмосферостійкі (для внутрішніх робіт). Експлуатують в опалювальних і неопалюваних приміщеннях, під навісом
3 Захисні, консервуючі. Для тимчасового захисту предметів при зберіганні
4Водостійкі. Стійкі до впливу прісної й морської води і їх пар
5 Спеціальні. Фарби, стійкі до впливу рентгенівських променів і інших випромінювань, що світяться фарби та інш.
6Маслобензостійки. Стійкі до впливу масел, бензину, гасу, інших нафтопродуктів
7Хімічно стійкі. Стійкі до впливу кислот, лугів і інших рідких хімічних реагентів і їхніх пар
8Термостійкі. Стійкі до впливу підвищеної температури. Термоіндикатори
9Електроізоляційні. Стійкі до впливу електричних струмів, напруги, розрядів

У четвертій групі вказується порядковий номер, привласнений матеріалу при його розробці й складається з однієї, двох або трьох цифр, написаних відразу за цифрою третьої групи. При цьому є виключення для олійних фарб: у них четверта група позначає не номер розробки, а найменування оліфи, на основі якої виготовлена фарба:

1 — оліфа натуральна,

2 — оліфа «Оксоль»,

3 — оліфа гліфталева,

4 — оліфа пентафталева,

5 — оліфа комбінірована

У позначеннях немасляних фарб через інтервал після порядкового номера допускається додавати одну або дві букви, що характеризують ті або інші особливості матеріалу.

  • ХС — холодне сушіння;
  • ГС — гаряче сушіння;
  • ПН — знижена горючість;
  • НГ — негорюча;
  • М — матова;
  • ПМ — напівматова.

П'ята група, відсутня в позначенні лаків, указує колір ЛКМ: «бежева», «слоняча кістка», «ясно-зелена» і т.д.

Приклади позначення ЛКМ:

Лак БТ-785 — лак бітумний, хімічно стійкий, №85.

Емаль Гф-230 — емаль гліфталева, для внутрішніх робіт, № 30.

Емаль НЦ-134 — емаль нитроцеллюлозна, для зовнішніх робіт, № 34.

Емаль ПФ-218ХС — емаль пентафталева, для внутрішніх робіт, №18, холодного сушіння.

Фарба МА-025 зелена — фарба масляна, густотерта, виготовлена на комбінованій оліфі для внутрішніх робіт, зелена.

Фарба П-ЭП-177 сіра — фарба порошкова эпоксидна, для зовнішніх робіт, №77, сіра.

Сурик МА-12 — фарба масляна сурик, готова до вживання, виготовлена на оліфі «Оксоль», для зовнішніх робіт.

Фарба ВД-ВА-17 біла — фарба водно-дисперсійна на поливинилацетатной дисперсії, для зовнішніх робіт, №7, біла.

Ґрунтовка ХС-059 — ґрунтовка вінилхлоридна, № 59.

Шпаклівка ЭП-0010 червоно-коричнева — шпаклівка эпоксидна, №10, червоно-коричнева.

Шпаклівка НЦ-007 сіра — шпаклівка нитроцеллюлозна, №7, сіра.